З перших днів війни Польща відіграла важливу роль у наданні допомоги Україні. У той час, коли багато країн довго не могли оговтатися від шоку, поляки відразу ж взялися допомагати, беручи під свій дах усіх, хто цього потребував, та надаючи всі можливі форми підтримки.
Сьогодні, на 19-му місяці війни, ми бачимо різні її обличчя та наслідки. Мільйони людей покинули свої домівки, втратили рідних чи були поранені. Багатьом з них довелося починати життя з нуля, в чужій країні, дедалі більше усвідомлюючи значення часто повторюваних бабусями та дідусями слів “щоб ніколи більше не було війни”.
Але життя, попри цей травматичний досвід, триває. Українські воїни мужньо воюють і перемагають агресора, держави діють, міжнародна допомога не припиняється, а бізнес, який чудово розуміє свою роль у розбудові економічної потужності, зростає і впевнено стає сильнішим. Ми всі сподіваємося на перемогу над злом.
І, здавалося б, усім добре відомо, що єдиний шлях розвитку – це зміцнення відчуття спільності. Проте на практиці відбувається інше: недалекоглядні, орієнтовані на швидкий результат кроки серйозно загрожують набагато важливішим стратегічним спільним інтересам, які стають понад часом.
Як під час війни запобігти погіршенню відносин між країнами та народами, маючи на
тлі економічні та політичні суперечки? Чи повинні внутрішньополітичні процеси впливати на зовнішню політику? Як будувати і зміцнювати зв’язки між Польщею та Україною?
Говорячи конкретніше: якими є шляхи виходу з ситуації, яка склалася навколо українського зерна? Як розумно допомогти, щоб вшанувати інтереси та слушну думку партнера, і не зашкодити власним справам? І, нарешті, як винайти та ефективно налаштувати механізм взаємовигідних компромісів?
Сучасність під загрозою
Сьогодні ми знаємо, що лише за умови потужної та послідовної економічної підтримки Україна матиме ресурси, необхідні для продовження війни та майбутньої відбудови.
Однак кількість реально отриманої зброї зменшується, а європейські склади порожніють. У свою чергу, фінансова допомога не може бути використана в повному обсязі для поповнення арсеналу, тому Україна повинна заробляти гроші, щоб підтримувати свою обороноспроможність.
А заробляє вона в основному на експорті сільськогосподарської продукції, отримуючи оплату в іноземній валюті, що допомагає стабілізувати платіжний баланс. Оподатковані прибутки поповнюють бюджет і дають йому шанс на існування.
З іншого боку, товари, які країна виробляє, сьогодні вкрай необхідні.
Значна частина світу голодує, а інші не можуть налагодити свої торговельні шляхи.
Здавалося б, у такій ситуації, при вмілому управлінні та партнерському підході, Польща та Україна могли б реалізовувати спільні сценарії, пожинати плоди та принагідно зміцнювати зв’язки та ділові відносини. Однак відбувається все інакше.
Невже ми втратили інстинкти та інтуїцію? Невже ми справді не знаємо, що можемо зробити? Легко уявити, до чого можуть призвести сварки між Польщею та Україною під час війни з Росією. І ми всі дуже добре знаємо, кому це було б вигідно.
Сучасний стан польсько-українських відносин
Хоч не завжди ми були для себе ідеальними сусідами, а наша історія має багато складних, гірких і до болю трагічних моментів, вони відійшли на подальший план перед обличчям скаженої російської агресії. А відносини між поляками та українцями вийшли на новий етап.
Спільний досвід перших днів і місяців війни та зв’язки, які тоді виникли, залишаться з нами назавжди.
Громадяни Польщі поспішили на допомогу. Вони були сердечними і сповненими співчуття, допомагаючи всім чим можна, самостійно і спонтанно надаючи всі форми підтримки, залучаючи і активізуючи до цього різні установи, організації та компанії.
Саме тому українці, незважаючи на травматичний і трагічний досвід та величезну тугу за домівкою, готові будувати тут своє життя.
Але умовою є те, що вони повинні відчувати себе в безпеці, мати твердий ґрунт під ногами і впевненість, що вони вдома і серед своїх.
Саме тому ми сьогодні разом. Ми створюємо спільноту, стійкість якої ми будемо захищати. Спільноту, побудовану на спільному досвіді та спільних планах на майбутнє.
Теми дискусії
- Яким є реальний стан війни та воєнної економіки України?
- Що може статися, якщо міжнародна допомога Україні почне зменшуватися?
- Як не посваритися, коли всюдисуща політика починає відігравати головну роль?
- Моделювання: як вийти з сьогоднішньої ситуації?
- Поточні та майбутні виклики у зв’язку з війною в Україні
- Як і коли відбуватиметься відновлення України?
Учасники дискусії
- Василь Зварич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі
- Даріуш Шимчиха, Віцепрезидент Польсько-української господарчої палати
- Каміль Зайончковський, доктор політичних наук, директор Європейського Центру Варшавського університету
- Олена Овчиннікова, юристка, Ukrainian Desk, Kochański & Partners
- Войцех Врохна, партнер Kochański & Partners
- Маркіян Мальський, доктор юридичних наук, керівник Ukrainian Desk, партнер Kochański & Partners
Модератор
Пьотр Коханський, керівний партнер Kochański & Partners
Програма
9:30-10:00 Реєстрація
10:00-12:00 Дискусійна панель
12:00-12:30 Q&A сесія
12:30-14:00 Ланч & Нетворкінг
Захід проводиться під патронатом
Посольство України в Республіці Польщі
BPCC – British Polish Chamber of Commerce
ПУГП – Польсько-українська господарча палата
Французько-польська господарча палата
Цільова аудиторія:
Захід адресований усім, хто зацікавлений у підтримці найкращих та найтісніших відносин між Польщею та Україною, в тому числі підприємцям і компаніям, які планують розвивати свої проєкти в Україні.
Читай більше про нашу допомогу українським компаніям і про наш Ukrainian Desk.
**
Участь у заході є безкоштовною після обов’язкової реєстрації та погодження заявки. Організатор залишає за собою право відбору заявок та скасування заходу.
Подія відбудеться у двох форматах одночасно: стаціонарно та онлайн.
Стаціонарно: Головний офіс у Варшаві: Kochański & Partners, pl. Piłsudskiego 1, Warszawa. Кількість місць обмежена, заявки розглядаються в порядку черговості надходження.
Посилання на онлайн-трансляцію буде надіслано учасникам за день до заходу.